Милій Пані Ліні До Ювілею

© Валентин Бут

Так, світ безжально ловить нас в тенета
Кохання, влади, золота, розваг
І часто там, де маряться нам злети, –
Вже привидом на пласі голова…

Та бачу я, що світ оцей ласкавий
Як не ловив, а не спіймав тебе!
Іти вперед, іти і не лукавить,
А ще, тримати прямо свій хребет,

А ще, розкрилено тримати плечі,
Всміхатися, хоч сльози ллє душа,
Коли нема розрад, шляхів до втечі –
То так непросто…І не полишать

Отим мармизам на поталу Слово,
А викувати з нього гостру сталь
І нею боронити нашу мову,
Прикуту до байдужості хреста…

Ти все здолала те, поетко мила,
Та, будувати ще зарано мавзолеї –
Наснаги і добра, здоров’я, сили!
З запізненням, та все ж – до ювілею…
5 квітня 2013 р.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s