Архів теґу: Едмунд Уоллер

Edmund Waller, On a Girdle

That which her slender waist confined,
Shall now my joyful temples bind;
No monarch but would give his crown,
His arms might do what this has done.

It was my heaven’s extremest sphere,
The pale which held that lovely deer;
My joy, my grief, my hope, my love,
Did all within this circle move!

A narrow compass! and yet there
Dwelt all that’s good, and all that’s fair!
Give me but what this riband bound,
Take all the rest the sun goes around!

Едмунд Уоллер, Поясок

в перекладі © Валентина Бута

 

Її вузенький поясок
Тепер стискає мій висок:
Король короні не завдячить
Отим, що він для мене значить.

Моїх небес найвищий лан –
Він обіймав коханій стан;
Мій сум, любов, дарунки долі
Містились в цім чарівнім колі.

Вузеньке коло це моє,
Та в нім усе найкраще є.
За те, що пояс цей стискав,
Повір, я б цілий світ віддав!

Advertisements