Архів теґу: переклад

Чорними Крилами Збитого птаха…

Ірина Дар’їна©Чорними Крилами Збитого Птаха…

Черными крыльями спущенной птицы
В нас прорастает судьбы вероятность.
Прошлым зачеркнуты снова страницы,
Приоткрывается снов необъятность.

Ветер гуляет в тоскующем поле,
Что-то не ладится, ночью не спится.
Будто бы плачь по ненайденной воле
Сквозь эти стены не может пробиться.

Что-то святое рождается в буднях,
Им вопреки оживает и дышит.
С улиц истоптанных и многолюдных
Прочь убегаешь туда, где услышат.

Не оттолкнут, не заманят в болото,
А исцелят среди стужи и лжи.
Бог с ним, пускай и не ладится что-то,
Легче становится верить и жить.

Переклад Валентина Бута©

Чорними крилами збитого птаха
В нас пророста неминучая доля.
Вчора живе ще вкривається прахом,
Віщими снами засіяне поле.

Вітер гуляє в імлистім тім полі,
Щось негаразд, ніч, безсоння тривожне,
Так, наче плач по незнайденій волі
Через ці стіни пробитись не може.

Все ж щось святе проявляється в буднях,
Наперекір їм зринає і дише.
З вулиць затоптаних багатолюдних
Геть утікаєш туди, де утішать,

Не відштовхнуть, не заманять в болото,
Зцілять натомість від смутку й брехні,
Бог з ним, нехай і не ладиться щось там,
Легше все ж вірити й жити мені

Advertisements

Морська Лихоманка

The clipper ship Taeping under full sail; photograph of a painting by Allan C. Green 1925

Переклад з Джона Мейсфілда

Sea Fever
BY JOHN MASEFIELD
I must go down to the seas again, to the lonely sea and the sky,
And all I ask is a tall ship and a star to steer her by;
And the wheel’s kick and the wind’s song and the white sail’s shaking,
And a grey mist on the sea’s face, and a grey dawn breaking.
 
I must go down to the seas again, for the call of the running tide
Is a wild call and a clear call that may not be denied; 
And all I ask is a windy day with the white clouds flying,
And the flung spray and the blown spume, and the sea-gulls crying.
 
I must go down to the seas again, to the vagrant gypsy life,
To the gull’s way and the whale’s way where the wind’s like a whetted knife;
And all I ask is a merry yarn from a laughing fellow-rover,
And quiet sleep and a sweet dream when the long trick’s over.

Валентин Бут (переклад)©МорськаЛихоманка

Я маю знову вертати в моря, до хвиль і небес без спокус.
Усе ж, про що прошу — міцний корабель і зорю, щоб тримати курс,
Де порух штурвалу, І пісня вітрів, і білих вітрил лопотання,
І сивий туман понад сірих валів, і сіро-тремтливе світання.

Я маю знову вертати в моря, бо припливу прадавній клич
Не відринеш — він в венах моїх наростає і день, і ніч.
Усе ж, про що прошу, то вітряний день і небо у леті хмар,
Де піна розшарпана, й бризок шрапнель, і крики чайок-примар.

Я маю знову вертати в моря, до циганських морських роздоріж,
На чаїні путі, на китові шляхи, де вітри, мов відточений ніж
І все, про що прошу — дотепних балак веселого друга-гребця,
Спокійного сну і солодких снів як рейс добіжить то кінця.

 

Персі Биш Шелли Пісня “Англійцям”

A Song: “Men of England”
BY PERCY BYSSHE SHELLEY
Men of England, wherefore plough
For the lords who lay ye low?
Wherefore weave with toil and care
The rich robes your tyrants wear?
Wherefore feed and clothe and save
From the cradle to the grave
Those ungrateful drones who would
Drain your sweat—nay, drink your blood?
Wherefore, Bees of England, forge
Many a weapon, chain, and scourge,
That these stingless drones may spoil
The forced produce of your toil?
Have ye leisure, comfort, calm,
Shelter, food, love’s gentle balm?
Or what is it ye buy so dear
With your pain and with your fear?
The seed ye sow, another reaps;
The wealth ye find, another keeps;
The robes ye weave, another wears;
The arms ye forge, another bears.
Sow seed—but let no tyrant reap:
Find wealth—let no imposter heap:
Weave robes—let not the idle wear:
Forge arms—in your defence to bear.
Shrink to your cellars, holes, and cells—
In hall ye deck another dwells.
Why shake the chains ye wrought? Ye see
The steel ye tempered glance on ye.
With plough and spade and hoe and loom
Trace your grave and build your tomb
And weave your winding-sheet—till fair
England be your Sepulchre.

переспів © Валентина Бута

Гей, англійці, нащо жати
Для панів, що женуть з хати?
Нащо шити так старанно
Те, що вдягнуть лиш тирани?

Нащо ситити утробу
Від колиски і до гробу
Тих невдячних трутнів, що
Піт ваш мають за ніщо?

Чом ви мусите кувати
Зброю, ланцюги та грати
Тим, хто в перший-ліпший час
Все поверне проти вас?

Маєте життя – рай тихий,
Їжі всмак, кохання втіхи?
За яку страшну вину
Платите таку ціну?

Ти посієш – інші жнуть,
Знайдеш скарб, то заберуть,
Голову вам зносить з плеч
Вами ж викуваний меч

Сійте ж жито, та нехай
Не збира його шахрай,
Куйте зброю – в ратний час
Захистить вона хай вас.

Ви ж, поклавши марну правцю,
Лордам зводите палаци
І самі, не вороги,
Куєтеся в ланцюги.

Кайлом, ралом в повну силу
Риєте собі могилу.
Годі, геть з лопати леп, –
Вже вся Англія вам склеп.

 

George Gordon Lord Byron, Stanzas: When A Man Hath No Freedom

When a man hath no freedom to fight for at home,
Let him combat for that of his neighbours;
Let him think of the glories of Greece and of Rome,
And get knock’d on the head for his labours.
To do good to mankind is the chivalrous plan,
And, is always as nobly requited;
Then battle for freedom wherever you can,
And, if not shot or hang’d, you’ll get knighted.

 

Джордж Гордон Байрон, Станси: Як Удома до Волі…

переклад © Валентина Бута

Як удома до волі не визрів порив,
Можеш битись за волю сусіди,
Можеш марить про еллінів славу, про Рим,
Стусанів заробить за їх біди.                                                                                            Вболівати за людство – талан шевальє
І за нього почесна відплата;
Тож рубайся за волю де можеш, де є –
Як не вб’ють, зможеш лицарем стати.