Архів теґу: Я пронизана наскрізь

Ірына Дарьина, Я працята наскрозь…

© Ірына Дарьина

Я працята наскрозь…

https://www.stihi.ru/2017/03/04/8213

Я працята наскрозь… Няўжо, га,
Будзе раніца не ружовай?
Будзе вечар не аксамітны?
Ці патрэбны такія міты?
Неяк нават неверагодна
Памыляліся мы заўгодна
І рабілі ня тыя крокі,
Вось і стаўся час адзінокі.
Перамеліцца лёс шалены,
Не да гонару тут праклёны.
Подых доўжыцца пачуцьця
Срэбнай стужкі таго жыцьця.
7.01.2002г.

Ірина Дар’їна, Я пронизана наскрізь…

у переспіві © Валентина Бута

 

Я пронизана наскрізь… Невже, бо
Вже світанки не будуть рожеві?
Вечір втратить свої оксамити?
Чи потрібні такі нам міти?
Дещо навіть тепер неймовірно,
Помилялись ми, долі покірні
І робили не зовсім ті кроки,
От і випав нам час одинокий.
Перемелеться злая недоля
Не давай же прокляттям ти волі.
Подих зродить нові почуття,
Срібну парость нового життя.

Advertisements