Я розкажу тобі, як я живу,
Які у мене плани та тривоги,
Як я чекаю все себе нову,
Як переплутались усі мої дороги…
Наталка Ярема©Я РОЗКАЖУ ТОБІ
Валентин Бут©Заблукала Весна
Життя серед несталості й тривог,
Де переплуталися всі стежки-дороги,
Де розуміння, співчуття і допомоги
Знайти так важко; де лиш чує Бог…
Та й той мовчить в зажурі, бо обридло
Від справ людських, від ницості владик,
Від того, що найбільше б’є під дих –
Готовності пітьму приймать за світло…
Громаддя темних лиховісних хмар
Уже б давно накрило все новим потопом
І не уникнути б того ніяким робом,
Якби не віра і прощення дар.
Прощаймо ж нашим ближнім помилки,
Адже і наші нам прощають добрі люди.
Лиш злу умисному і підступам іуди
Нема прощення, навіть крізь віки.
Цьогоріч забарилася Весна.
Чи застудилася – сніги ж були й морози,
Чи десь на Сихові руді ще чеше коси 🙂
А чи й витає у своїх Весняних снах…
Життя серед оман і злих вистав –
То так непросто. Ще й думки-приблуди…
Але ж тебе давно чекають люди.
Пора, красуне: час давно настав!
Валентин Бут: Поезія. Проза 
Трохи сумний вiрш, але гарний !!!
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
Дякую, люба пані Іро!
ПодобаєтьсяПодобається
Неймовірний вірш…💖
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
Щиро дякую, люба пані Анастасіє, на добрім слові! Читав Ваш вірш – справді, з римою воно так – шукаєш іноді її бажану, а вона крутиться на кінчику язика, а зіскочити не поспішає 🙂 На жаль не знайшов де поставити і свого вподобайчика.
ПодобаєтьсяПодобається
Дякую☺️ Мені дуже приємно читати Ваш коментар, і у Вас дуже цікаве бачення мого вірша. (Я не впевнена, так як ще не зовсім тут у всьому розібралась, але десь там має бути зірочка, та це не важливо)
ПодобаєтьсяПодобається